В п’ятницю  16 жовтня 2015 року  в с. Ламане відбудеться  поховання праху  загиблого   в роки Другої світової війни військового льотчика  Куліша Олександра Івановича. Його останки  були виявлені пошуковцями з Росії на території Краснодарського краю. Саме тут  25 серпня 1942 року провів свій останній повітряний бій з ворогом старший лейтенант, штурман 432 винищувально-авіаційного полку  5 повітряної армії Олександр Куліш. Народився він в 1914 році в с. Ламане  нашого району. Звідси 21 річним юнаком пішов навчатися до військового авіаційного училища, тогочасної мрії мало не кожного юнака. Після закінчення військового училища став кадровим військовим. Перші своє бойове хрещення отримав під час війни з Фінляндією. Тоді мужнього штурмана  за проявлену майстерність та сміливість було нагороджено орденом «Червоного Прапора».

З 10 грудня  1941 року він  приймає участь в боях з  німецькими фашистами. 53 бойових вильоти встиг зробити   за своє фронтове життя  військовий льотчик. Прийняв участь в 32 успішних нанесеннях бомбових ударів по ворогу, 5 раз літав на аеророзвідку, 9 раз літав на прикриття аеродромів, військ, залізничних станцій, 7 раз супроводжував морські судна з десантом. Особисто в повітряному бою збив два ворожі літаки – один Юнкерс Ju 88 та  Мессершмітт Bf.110. Крім цього  під час нанесення бомбових ударів  по ворогу особисто ним було знищено 8 автомашин з військовим вантажем, 12 гужових транспорти, до 50 гітлерівців, подавлено вогонь 3 зенітних батарей. В складі групи літаків  здійснив вдалий наліт на ворожий аеродром в результаті чого було знищено і пошкоджено 19- двохмоторних ворожих літаки.

Останній бойовий виліт  штурмана  Олександра Куліша був на території Краснодарського краю. 25 серпня 1942 року група пілотів 482-го винищувального авіаційного полку отримала завдання штурмувати колону супротивника, що рухалася в напрямку Гарячого Ключа. Це був один із останніх бойових вильотів цього полку на Кубані. Вже на початку   вересня, ті літаки, що залишилися будуть передані в розпорядження 931 винищувально авіаційного полку, а льотчики відбудуть на переформатування і наступного разу будуть в діючій армії тільки в липні 1943 року під Курськом, освоївши  новенькі  Ла-5.

А поки що група «Чайок» на малих висотах буквально «прасувала» гужові повозки та вантажівки з німецькими солдатами. Вся дорога була вкутана клубками пилі від розривів реактивних снарядів, що скидались з літаків та димом від горіння машин. Запекло обзивалися зенітки. На першому ж заході снарядом із зенітки пошкодило двигун на літаку штурмана полку старшого лейтенанта Олександра Куліша. Він вийшов із бою і намагався дотягнути погано керований літак на свою територію. В районі села Полковніче двигун відмовив взагалі і пілот прийняв рішення посадити літак на вимушену посадку. Для цього  як не можна краще підходила рівна поляна у підніжжя гори Три Брата, витягнута вздовж берега місцевої річки Псекупс.

В цей час зненацька на нього налетіло   дев’ять німецьких Месершмітів Bf.110. Старожили села розповідали про цю трагедію. Пілоти месершмітів просто розстрілювали маленький винищувач в притул, мабуть, щоб дати потренуватися своїм менш досвідченим льотчикам. Про щільність вогню, про те що він вівся з малої висоти підтвердили окремі фрагменти залишків літака –клапанна кришка одного із циліндрів мотору. В ній два кульових отвори на відстані 4 сантиметрів одна від одної.   Дев’ять месершмітів» і  одна «Чайка» з непрацюючим двигуном…

Літак вибухнув і став розвалюватися ще в повітрі.

В квітні 2015 року пошуковці місцевої крайової організації «Кубанський плацдарм» провели експедицію по обстеженню місця падіння радянського військового літака між селами Полковніче та Гірське Туапсинського району Краснодарського краю.  Дякуючи роботі спеціалістів  стало відомо, що уламки належать літаку І-153. Розкид фрагментів літака був досить значний. Окремі уламки зустрічаються на відстані до 400 метрів від місця падіння кабіни літака. Алюмінієвих частин конструкції «Чайки» не збереглося зовсім, всі вони розплавились від високої температури, що виникла від пожежі  після падіння літака.  Просіявши  буквально через пальці ґрунт на місці падіння кабіни, пошуковцям вдалось виявити  парашутну систему, жменю обвуглених останків льотчика  і одну із петлиць літньої гімнастерки з трьома «кубарями», що  до лютого  1943 року відповідало званню старший лейтенант. Отже разом з винищувачем загинув і льотчик, який згорів майже повністю. Бензобак в І-153 прямо перед пілотом. Серед останків літака знайшли і його  серійний номер. Саме це дало змогу встановити ім’я самого льотчика.

Дізнавшись про загибель штурмана полку його командування посмертно представило героя до нагородження  другим орденом «Червоного Прапора».

Подальші розшуки близьких рідних льотчика в тім числі і за місцем його народження в с. Ламане Глобинського району Полтавської області не дали позитивних результатів. Відомо, що на час війни його сім’я була евакуйована до Баку. Його дружину звали Куліш Олена Леонідівна, доньку –Куліш Жанна Олександрівна.  Знайшлися далекі родичі військового льотчика, які живуть зараз в м. Кременчуці та які надали фото Олександра Куліша.

За клопотанням жителів села Ламане, які побажали поховати свого земляка-героя в рідній землі  прах  Олександра Куліша було передано на Україну. Зараз останки військового льотчика знаходяться в Манжеліївській церкві. Урочисте їх поховання буде проведено 16 жовтня – о 10 годині  відбудеться прощання з героєм в с. Манжелії, а з 11 години в с. Ламане.

Отже, через 73 роки після своєї загибелі прах героя повернувся на свою батьківщину.

До речі,  ці ж  пошуковці, що розшукали останки Олександра Куліша  встановили і того,  хто безпосередньо зарахував на свій рахунок збитий літак.

Вивчення архівних даних  люфтваффе  дозволило встановити ім’я німецького льотчика, що розстріляв пошкоджену  «Чайку» старшого лейтенанта Олександра Куліша. Ним виявився  пілот 6./ZG1 Ltn. Damm. Через півтора місяця після цього 08.10.1942 року  його месершміт  Ме-110 № 4356 був збитий вогнем зенітної артилерії в районі Горячого Ключа. Обгорілі останки Ltn. Damm і його бортстрілка-радиста Uffz. August Krimker, також були виявлені пошуковцями серед уламків  ворожого літака в січні   2014 року на березі Псекупса неподалік від  от Горячого Ключа.

На знімку справа - уроженець Ламаного військовий льотчик  Куліш Олександр Іванович

На такому літаку воював Олександр Куліш

Місце розкопок пошуківців - місце де були знайдені останки кабіни військового літака та обгорілі останки льотчика

Уламки літака. Стрілками показано місце пробивання кулями металевих деталей двигуна літака

Урочисті проводи на Вітебському вокзалі м. Петербургу праху українського льотчика на Україну