Символ історії та визначна памятка міста |
Середа, 21 жовтня 2015 15:40 |
Символ історії та визначна памятка міста
Душа козака Стоїть тепер в центрі нашого міста величний пам’ятник його легендарному засновнику, славному Генеральному писарю війська Запорізького Івану Глобі. Зі свого постаменту оглядає він місто, яке носить назву його козацько-старшинського роду. Чимало зробив свого часу він для розбудови містечка Глобине. Його нащадкам, глобинцям ще належить відновити історичні свідчення, які підтвердять вклад Глоби в заселення та розвиток поселення Глобине. В історичних архівах ворожих тепер Москви та Петербургу, європейських країнах Польші, Швеції лежать незатребувані документи, в яких містяться дані щодо історичного минулого нашого краю. Лихоліття воєн, імперські амбіції Росії, яка намагалася покріпачивши місцеве населення, відібрати в нього його славне минуле, більшовицько-радянське засилля, яке доклало рук до нищення історичних документів та викорінювало саме прагнення до вивчення минулого не з класових позицій, привело нас до того, що наше минуле часто оповите густим туманом незвіданого нам. Вже зараз є окремі свідчення про те, що до 1775 року в м. Глобине був збудований великий дерев’яний храм, один з найбільших за розмірами в окрузі, та вражаюче багатий внутрішнім убранством і оздобленням. Більше всього, що до його будівництва приклав свої зусилля Іван Глоба, адже, за своїм майновим станом він був досить заможним. А таке меценатство з будівництва храмів на Україні було тоді виявом свого стану в суспільстві. Згадаймо хоча б три відомі церкви збудовані коштом кошового отамана запоріжців Петра Калнишевського Не даремно, і через сто років, після того як російська цариця жорстоко розправилась з Іваном Глобою, засудивши його до заслання в Туруханський монастир в далеку Сибір, серед глобинців ходили легенди про його щедрість та великий вклад в засновування і розвиток поселення Глобине, що, до речі, і стало підставою для збереження легенди про заснування містечка Глобине козаком Глобою, яку записав в 1871 році псаломщик місцевої Глобинської церкви М.Зеньковський . Там, на засланні, далеко від рідного краю в Туруханську в чоловічому монастирі Глоба і помер та був похований на монастирському кладовищі. В тридцятих роках минулого століття місцеві більшовики-активісти розгромили монастирське кладовище. Тож, від нашого земляка не залишилось на сьогодні і сліду в чужинській землі. Лише вдячними нащадками він відроджений на центральній площі Глобине. За свій короткий термін перебування в рідному місті, відроджений Глоба встиг побачити зміни в розбудові поселення. Місто кращає, стають до ладу дороги, освітлюються вулиці, гарнішають сквери, є де відпочити малечі та здобувати фізичного гарту молодим, однак, знову, як і колись, війна з проклятущими, підступними та зрадливими росіянами, та знову, як в старі часи українці чубаряться за владу. Ні ж бо разом, допомагаючи одне одному, дбати та розбудували місто, бути єдиними на заздрість ворогам. Так ні ж, знову горлохваті, брехливі поливають брудом, тих, кому вчора ще лакейське заглядали у вічі та доброзичливо посміхались. «Було і мені таке, - якби міг, зітхнув би Глоба, - не трималися гурту, кожний прагнув до влади, а стільки всіляких наклепницьких вигадок звели, ті хто рвався до влади. Лихварі різні, що чесними козаками прикидались, новоспечені торгаші, державні царські службовці, всі доклали зусиль, щоб зруйнувати те, що мали і чим гордитись повинні були – Запорізьку Січ. Павло Руденко обманом та неправдою, заслуживши довір’я в тих, хто ще перед цим завіряв мене в своїй прихильності, з’явився в Глобине та покріпачив його жителів»… Стоїть в Глобине на центральній площі пам’ятник Івану Глобі. Стоїть, як окраса міста, його визначна ідентифікуюча пам’ятка, своєрідна візитка нашого рідного міста. А ще як символ історії та підстава для роздумів про минуле, сьогодення та майбутнє.
|