Символ історії та визначна памятка міста Друкувати
Середа, 21 жовтня 2015 15:40

Символ історії та визначна памятка міста

 

Душа козака

Стоїть тепер в центрі нашого міста величний пам’ятник його легендарному засновнику, славному Генеральному писарю війська Запорізького  Івану Глобі. Зі свого постаменту оглядає він місто, яке носить назву його  козацько-старшинського роду. Чимало зробив свого часу він для розбудови  містечка Глобине.  Його нащадкам,  глобинцям ще належить  відновити  історичні свідчення, які підтвердять вклад Глоби в заселення та розвиток  поселення Глобине. В історичних архівах ворожих тепер Москви та  Петербургу, європейських країнах Польші, Швеції  лежать  незатребувані документи, в яких містяться  дані щодо історичного минулого нашого краю. Лихоліття воєн, імперські амбіції Росії, яка намагалася покріпачивши місцеве населення,  відібрати в нього його славне минуле,  більшовицько-радянське засилля, яке доклало рук до нищення історичних документів та викорінювало саме прагнення до вивчення минулого не з класових позицій,   привело нас до того, що наше   минуле  часто оповите густим туманом незвіданого  нам.

Вже зараз є окремі свідчення про те, що до 1775 року в м. Глобине був збудований великий  дерев’яний храм,  один з найбільших  за розмірами  в окрузі,   та вражаюче багатий внутрішнім  убранством  і оздобленням. Більше всього, що до його будівництва приклав свої зусилля  Іван Глоба, адже, за своїм майновим станом  він був досить заможним. А таке меценатство з будівництва храмів на Україні було тоді виявом свого стану в суспільстві. Згадаймо хоча б три відомі церкви збудовані коштом кошового отамана запоріжців Петра Калнишевського  Не даремно,  і через сто років,  після того як російська цариця жорстоко розправилась з Іваном Глобою,   засудивши його до заслання в Туруханський монастир в далеку Сибір, серед глобинців ходили легенди про його щедрість та великий вклад в засновування і розвиток поселення Глобине, що, до речі,  і стало підставою для збереження легенди про заснування містечка Глобине  козаком Глобою,  яку записав в 1871 році псаломщик місцевої Глобинської церкви М.Зеньковський .

Там,  на засланні,  далеко від рідного краю в Туруханську в чоловічому монастирі Глоба і помер та був похований на монастирському кладовищі. В   тридцятих роках   минулого століття місцеві більшовики-активісти розгромили монастирське кладовище. Тож, від нашого земляка не залишилось на сьогодні і сліду в чужинській землі.

Лише вдячними нащадками  він відроджений на центральній площі Глобине. За свій короткий термін перебування в рідному місті,  відроджений Глоба встиг побачити зміни в розбудові  поселення. Місто кращає,  стають до ладу дороги, освітлюються вулиці, гарнішають сквери, є де відпочити малечі та здобувати фізичного гарту молодим, однак, знову,  як і колись,  війна з проклятущими, підступними  та зрадливими росіянами,  та знову,  як в старі часи українці чубаряться за владу. Ні ж бо разом, допомагаючи одне одному,  дбати та розбудували місто, бути єдиними на заздрість  ворогам. Так ні ж,  знову горлохваті, брехливі поливають брудом, тих,  кому вчора ще лакейське заглядали у вічі та доброзичливо посміхались. «Було і мені таке, - якби міг,   зітхнув  би Глоба, - не трималися гурту, кожний  прагнув до влади,  а стільки всіляких наклепницьких вигадок звели, ті хто рвався до влади. Лихварі  різні, що чесними козаками прикидались, новоспечені торгаші, державні царські службовці,    всі доклали зусиль, щоб зруйнувати те, що мали і чим гордитись повинні були – Запорізьку Січ. Павло Руденко  обманом та неправдою, заслуживши довір’я в тих,  хто ще перед цим завіряв мене в своїй прихильності,    з’явився в Глобине та покріпачив його  жителів»…

Стоїть в Глобине на центральній площі  пам’ятник Івану Глобі. Стоїть,  як окраса міста, його визначна ідентифікуюча пам’ятка, своєрідна візитка нашого рідного міста. А ще як символ історії та   підстава для  роздумів  про минуле, сьогодення та майбутнє.