Після відомих подій в Харкові, коли міська кернесовська влада вирішила зберегти старі комуністичні назви вулиць зробивши їм нове трактування,  наукові фахівці Українського  інституту Національної Пам’яті  дали роз’яснення з цього приводу та  склали списки вулиць, які на їх переконання  пов’язані з комуністичним тоталітарним режимом та підлягають  обов’язковому перейменуванню на виконання законів України про декомунізацію. Так, наприклад, у Харкові прихильники старих комуністичних назв вулиць, намагаючись зберегти старі назви  відшукали з історичного минулого особу Едмунда Дзержинського, брата «залізного» чекіста Фелікса, який жив у Харкові, був медиком і ще й заснував у Дніпропетровську Медичну академію. І таким чином, хотіли змінити назву вулиці, вірніше її трактування,  нічого, при цьому, не міняючи.  Так же і стосовно вулиці Фрунзе. Вони розшукали з таким же прізвищем іншу особу - Героя Радянського Союзу,   що загинув під час Другої світової війни.  Жовтневий район м. Харкова,   в їх трактуванні  — це на честь визволення України від нацистських загарбників.

Однак,  така позиція  Харківської міської влади вносила сум’яття в українське суспільство  та розглядалась,  як відверта спроба обійти виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди  їхньої символіки». До харківських кернесівських вигадників долучилися і   окремі дніпропетровські «діячі», які намагаючись  зберегти назву свого міста пропонували трактувати назву   міста на честь Дніпра і Святого Петра.

Тож з цього приводу Українським інститутом Національної Пам’яті, на який відповідно до законів про декомунізацію покладено обов’язок надавати методичні рекомендації щодо перейменування топонімів, демонтажу пам’ятників та символів тоталітарних режимів надав з цього приводу роз’яснення. При цьому зазначено, що такі трактування, «ігри» та «хитрощі» навколо кривавої спадщини тоталітаризму «є блюзнірством і наругою над пам’яттю мільйонів його жертв».

«Відмова від старої назви передбачає повернення історичної або знайдення нової, -вказується в рекомендаціях фахівців інституту, - а не винайдення нового обґрунтування старої. Нова назва не повинна бути співзвучна із старою, що пов’язана з тоталітарним режимом. Приміром, не можна залишати не перейменованою  вулицю Жовтневу, бо вона мовляв, тепер буде названа на честь «теплого місяця осені». Ця назва насправді  уславлює більшовицький переворот –«Великий Жовтень» /Жовтневу революцію.»

Слід зауважити, що і комісія при Глобинській міській раді, що займалась цим питанням теж щодо назви вулиці Жовтневої пішла хибним шляхом. Адже,  на той період коли проходило визначення вулиць, що підлягають перейменуванню на території населених пунктів Глобинської міської ради в червні 2015 року таких рекомендацій щодо перейменування вулиць ще не було. Тож,  тепер виникло питання щодо зміни назви і цієї вулиці. Дізнавшись про таке, жителі цієї вулиці, працівники установ та закладів, що розміщуються  на цій вулиці виступили з ініціативою, щодо перейменування вулиці Жовтневої  та присвоєння їй нової назви – Виноградна. Саме таке  колективне звернення  щодо зміни назви вулиці на виконання законів України  про декомунізацію вони подали  до Глобинської міської ради. Тож кожен  житель цієї вулиці, який підтримує дану  нову назву  вулиці або ж має іншу думку чи пропозицію, а також інші жителів міської громади   можуть подати в місячний термін свої пропозиції з цього приводу, після чого міським головою буде прийнято відповідне рішення  з врахуванням цих пропозицій громадськості та рекомендацій науковців  Українського інституту Національної Пам’яті.

До речі,  такий же стан тепер речей з аналогічними назвами  вулиць Жовтнева в с. Черевані та с. Семимогили. В с. Семимогили також необхідно провести зміну назву і вулиці Колгоспної. Фахівцями Українського інституту  національної   пам’яті  рекомендовано провести і зміну назви вулиці Паризької  Комуни. Саме така назва вулиці є в м. Глобине. Відповідно до роз’яснень фахівців цього інституту така назва вулиці була присвоєна на  честь Паризької Комуни – революційного уряду, який захопив владу після укладення перемир’я під час франко-прусської війни в Парижі (18 березня – 28 травня 1871 р.) та був оголошений марксистами, першим в історії прикладом диктатури пролетаріату, став важливим символом комуністичного тоталітарного режиму.

Тож,  запрошуємо жителів цих вулиць, громадськість до обговорення питань перейменування цих вулиць та внесення своїх пропозицій щодо нових назв топонімів в населених пунктах  міста та  вказаних населених пунктів.