В Глобине продовжується епопея з долею об’єктів пов’язаних з комуністичною епохою. Ще в червні минулого року Глобинський міський голова звертався до управління культури Полтавської облдержадміністрації з проханням роз’яснити порядок   прийняття рішення щодо тих пам’ятників та пам’ятних знаків, які підпадають  під вимоги їх демонтажу відповідно до Закону України «Про засудження  комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону  пропаганди їх символіки»,   але рішення про їх охорону, як культурних та історичних пам’яток,  приймалося  обласною радою.

І лише в квітні 2016 року,  нарешті,  міська рада змогла отримати відповідь на своє звернення. Виявляється, що таке роз’яснення  на запит  міської ради надійшло з області  на адресу   Глобинської райдержадміністрації  та  направлено за приналежністю було майже через рік.

6  травня 2016 року відбулося засідання  комісії при Глобинській міській раді щодо визначення   доцільності збереження та музеєфікації об’єктів культурної спадщини  на території  Глобинської міської об’єднаної громади, які формально попадають під закони про декомунізацію. Мова, в першу чергу,  йшла про пам’ятний знак комсомольцям 20-их років минулого століття в сквері по вулиці Центральній, пам’ятний знак на місці розстрілу  продзагону по вулиці Бубнарівській та зображення  радянської символіки на стелі по вулиці Центральній біля адмінприміщення  ТОВ агрофірми «Мічуріна».

Якщо по пам’ятному знаку встановленому в 1972 році на місці розстрілу в 1920 році продзагонівців та більшовицького активу села  Глобине члени комісії були одностайні, то щодо подальшої долі пам’ятника комсомольцям, ностальгія окремих членів комісії за недавнім «світлим» комсомольським  минулим  не дала прийняти конкретного  рішення.

Так, з врахуванням  встановлених на сьогодні обставин  історичної події, пов’язаної з перебуванням в Глобине влітку 1920 року  російського продзагону   встановлено, що даний продзагін прибув з Брянщини з єдиною ціллю відібрання продовольства в українських селян. Комуністи Глобине надали їм сприяння  у  відбиранні продовольства в селян  Глобине, яке супроводжувалось   безоплатним вилученням зерна та продовольства,  вирощеного та заготовленого працею глобинців. Самі ж жителі Глобине будучи обурені такими діями по «експропріації» в них продуктів харчування, що фактично проводилось,  як звичайний  розбій з погрозами фізичної розправи та  розстрілу за непокору,  звернулись за допомогою до ватажків повстанських селянських загонів, що базувалися в районі с. Манжелії. Останні  прибули в Глобине,  де на залізничній станції захопили всіх продзагоновців та більшовицьких активістів, що займалися грабунком глобинських селян. При цьому,  члени комісії врахували, що даний пам’ятний знак   встановлено не на місці поховання  продзагонівців та комуністів села, тобто, що   він не є надмогильним пам’ятником.

Було прийнято рішення про  внесення пропозиції  депутатам Глобинської міської ради про демонтаж даного пам’ятного знаку   продзагонівцям, як такого, що підпадає  під дію Закону України України «Про засудження  комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону  пропаганди їх символіки»  та який не являє  собою значимої історичної чи культурної цінності. Однак,  враховуючи, що  пам’ятний знак продзагонівцям є  свідчення вчинення  опору українського селянства антинародній політиці більшовицької влади,  то він вартий поміщення його до запасників-фондів Глобинського історико-краєзнавчого музею.

Що ж стосується пам’ятного знака - бетонного барельєфу комсомольцям  20-их років,  то тут думки членів комісії розділилися. Два члена комісії виступили за демонтаж його,  як такого, що не являє жодної культурної чи історичної цінності. Як аргументи вони наводили  факти того, що він є типовим  штампом радянсько-комуністичної епохи. Більше того свого часу був різко розкритикований, навіть,  самими комсомольцями, представниками тієї епохи 20-років ХХ сторіччя, як такий,  що не відповідає історичній дійсності  та спотворює своїми зображеннями вигляд комсомольців тих часів,  не відповідає реалістичному зображенню   одягу та форменої атрибутики.  До того,  ж аналогічний пам’ятник вже демонтовано в м. Миргороді на Полтавщині та  таке ж рішення про зняття його з обліку об’єктів культурної та історичної спадщини прийнято в м. Кременчуці. За результатами обговорення прийняття рішення з цього питання  було відкладено до 10 травня  2016 року.

Але і  на повторному засіданні  комісії, більшістю голосів 3 проти 2,  було прийнято пропозицію   запропонувати депутатам  прийняти рішення   «зберегти      пам’ятний знак,  надавши йому  іншого «ідеологічного» значення».

Тепер черга за  міськими депутатами. Адже,  саме від їх принципової  позиції буде залежати подальша доля   «комуністичних» пам’ятників  в Глобинській громаді. Тобто,  чи вистачить політичної волі в обранців громади  для прийняття рішення щодо демонтажу в місті символів комуністичного минулого?

Стела з радянською символікою біля ТОВ АФ "Мічуріна"  в м. Глобине. В голодному 33-році  на Україні зародилося гірке прислівя  повязане із радянським символом більшовицької епохи : "На сільраді серп і молот,  а по хатам смерть і голод".