15 лютого 2011 року виповнюється 22 роки з дня виведення радянських військ із Афганістану.  У цей день схиляємо голови у скорботі про юнаків , які віддали своє життя у мирний для держави час. Слово «Афганістан» розділило життя глобинських родин Павликів та Скиби навпіл – це : «до» і «після». Коли   увірвалася страшна звістка : « Ваш син загинув , виконуючи інтернаціональний обов’язок …» . Плаче материнське серце , плаче воском свічка… Ще на зорі нашої ери були сказані пророчі слова , що немає в світі більшої любові крім тієї, яка змушує покласти душу свою за друга свого. Цією великою любов’ю освячена пам’ять про тих , чиє життя обірвалося в Афганістані. Вони присягали на вірність Батьківщині, військовому братству і клятву дотримали. Ми повинні зберегти у своїх серцях пам’ять про всіх тих, хто не повернувся з війни,  віддав власне життя,  захищаючи мир інших народів. Їх смерть – заклик до об’єднання заради миру.

У цей день ми вшановуємо учасників бойових дій та території інших держав. Згадуємо тих, хто пройшов пекло війни, вижив і переміг. Зараз вони серед нас . Ніхто і ніщо не в змозі зміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали людей, які пройшли складний життєвий шлях. Маю велику надію, що це добре розуміє підростаюче покоління, наша молодь.  Адже виховання молоді на  кращих зразках патріотизму рідного народу, його досвіду, традицій,  вищих християнських ідеалів є однією із  найгостріших проблем сьогодення. І саме проведення таких заходів сприяє формуванню у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до людей , готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків.

Я бажаю всім миру , добра і благополуччя !

Глобинський міський голова  Станіслав Джусь.