15 лютого 2017 року в центрі міста Глобине біля пам’ятного знака воїнам-афганцям відбулися урочисті заходи з вшанування воїнів, жителів Глобинського району, що брали участь в бойових діях в інших країнах. Так, вже склалося,  що за роки існування СРСР, жителям України довелося брати участь в бойових діях на далеких від рідного краю чужих територіях. І хоча сьогодні багато хто по різному трактує доцільність тих або ж інших військових компаній, та безсумнівним є одне, де б не знаходились українські воїни вони з честю і мужністю виконували свій військовий обов’язок.  Не є виключенням і війна в Афганістані. Третину воїнів радянського контингенту військ становили вихідці з України. 119 жителів району лише за офіційними далеко не повними даними пройшли через горнило афганського пекла. У кожного з них, у тих родинах, які не діждалися воїнів-афганців з тієї війни,  невигойними ранами залишається біль за втратами найдорожчих їм друзів та рідних.

Саме про біль втрат, велику повагу до воїнів, яким довелося в мирний час нести військову службу в гарячих бойових куточках світу,  говорили, звертаючись до присутніх на урочистому заході,  заступник голови Глобинської районної державної адміністрації Володимир Лісняк, голова Глобинської районної ради Володимир Сьомін та Глобинський міський голова Станіслав Джусь.

Міський голова Станіслав Джусь згадав і тих глобинців, жителів Глобинської громади, чия життєва зоря згасла в холодних горах Афганістану, в глибоких його ущелинах та долинах.

Троє юнаків з Глобинської громади не повернулися з тієї війни. За тиждень до мобілізації та повернення додому загинув двадцятирічний Олександр Книш з с. Пирогів. В своєму останньому бою, 14 червня 1984 року, він намагаючись зберегти життя молодого поповнення, взяв ініціативу в бою на себе і це коштувало йому життя.

Лише 18 років життя доля відвела глобинцю Ігорю Павлику. 2 квітня 1983 року він був призваний на військову службу. Після прийняття військової присяги, направлений для проходження служби в Афганістані. 3 листопада 1983 року під час бойового зіткнення з бойовиками його життя обірвалось назавжди.

4 квітня 1982 року було призвано з м. Глобине до війська Анатолія Скибу.  Його військова частина розташовувалася в столиці Афганістану Кабулі. 14 грудня 1983 року під час бою з душманами  у віці 19 років він загинув.

Та пам'ять про цих   молодих воїнів, їх вірність військовому обов’язку жива, як свідчення їх героїзму та мужності.

Зі словами вітань до своїх побратимів  воїнів-інтернаціоналістів та всіх присутніх на урочистому заході звернувся керівник районної організації афганців Володимир Мигаль. В своєму виступі він відмітив, що багато воїнів-афганців і зараз стали на захист Вітчизни, та жертвуючи своїм життям захищають суверенітет і незалежність України. На жаль, зараз мають місце обмеження пільг та соціальних гарантій, які  раніше надавала держава воїнам, учасникам бойових дій.  Всім своїм побратимам, родинам загиблих героїв він побажав добра, миру, злагоди та міцного здоров’я.

Учасники урочистого заходу вшанували пам'ять загиблих героїв  покладанням квітів до пам’ятного знака полеглим землякам воїнам-афганцям.

Учасники урочистих заходів з відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав

Виступ голови Глобинської районної ради Володимира Сьоміна

Слова пошани, вдячності та вітань до воїнів, учасників бойових дій на територіях інших держав з уст Глобинського міського голови Станіслав Джуся

Звернення до присутніх на урочистому заходів від керівника воїнів-афганців району Володимира Мигаля

Квіти до памятного знаку загиблим землякам воїнам-афганцям