4 травня 2015 року на міському Мічурянському цвинтарі було людно. Тут  зібралися  педагоги та учні Глобинської загальноосвітньої школи  І-ІІ ступенів №4, керівники району і міста, працівники Глобинської міської ради,  державних установ  та жителі міста, щоб урочисто відкрити меморіал пам’яті жертв найлютішого голодомору в історії українського народу, який був умисне організований сталінськими катами  в 1932-1933 роках на найродючіших землях у світі,  в споконвічних хліборобських краях.

В результаті насильного відбирання зерна та запасів продовольства в жителів українських сіл   мільйони їх,  і щойно народжених малят, і дітей та  молоді, і дорослих та тих що були на порозі старості в страшних муках голоду відійшли за межу вічності. Вимирали цілі родини, вулиці, села. Ці приречені комуністами жителі України не мали права навіть на поховання за людськими звичаями та обрядами. Їх застиглі,   змучені тіла скидали до загальних ям,  ровів, канав, навіть, не ставлячи ніяких поховальних знаків про наявність могил. Правду про ті страшні часи  комуністичний режим намагався приховувати від наступних поколінь, а вже про облік жертв не могло бути і мови.

Не обійшло лихоліття голодоморів і глобинський край. Насильницьке розкуркулення та  колективізація,  відбирання буксирами-комсомольцями та партактивістами  запасів продовольства в жителів Глобине та навколишніх сіл і хуторів, позбавлення їх права придбавати в магазинах продовольство шляхом занесення Глобинського району на так звану  «чорну дошку»,  заборона ринкової торгівлі, виїзду за межі населених пунктів – все це привело до знищення селянства Глобинщини, смерті їх мученицькою голодною смертю.

Десятиріччями проростали гіркими полинами, бур’янами, прикидались сміттям забуття місця поховань мільйонів жертв голодоморів на Україні. І лише отримання незалежності Україною  відкрило нарешті завісу страшних злочинів більшовицько-комуністичного режиму  на українських землях.

Одне з таких безіменних поховань глобинців померлих мученицькою голодною смертю в 1932-1933 роках було і на Мічурянському цвинтарі в м. Глобине в старій його частині, зарослій дикорослими деревами, кущами та бур’янами. Тож,  коли зусиллями жителя нашого міста Володимира Михайловича Андрієнка, керівника ПАФ «Урожай», людині не байдужої до проблем міста, патріота рідного краю, спонсора та ініціатора  багатьох добрих справ на користь Глобинської громади було розпочато в минулому році роботи з розчищення цього цвинтарю та  його благоустрою, було розчищено і місце поховань жертв голодомору. Як не намагалися більшовики приховати свої криваві злочини та в пам’яті народній збереглися свідчення про те,  де поховані  останки глобинців,  зморених  голодом.

Тож,  коли до Володимира Андрієнко  звернулася  жителька нашого  міста Галина Кручиненко  з тим, що варто було  б увіковічити пам'ять глобинців,  померлих від голоду в 30-ті  роки минулого століття, яких тодішня сталінська влада, навіть,  не спромоглася гідно поховати за людськими звичаями, роздумів у сина хліборобської родини не було. Завдяки співпраці  Глобинської міської ради та керівника ПАФ «Урожай» Володимира Андрієнко  ініціатива  із  побудови  меморіалу  пам’яті жертв  Голодомору на Мічурянському цвинтарі знайшла свою підтримку.

З початком весни 2017 року закипіли роботи  із створення меморіалу пам’яті. За старовинними українськими звичаями,  які походять з глибини ще скіфсько-сарматських часів, на місці поховання насипано  земляний курган, навколо якого викладено   тротуарну плитку. Верхів’я кургану завершує встановлений  дерев’яний хрест. В передній частині,  перед курганом гранітний надмогильний пам’ятник жертвам голодомору 1932-1933 років та обладнаний тротуарною плиткою майданчик, обабіч якого висаджено декоративні ялинки. До місця розташування  меморіалу пам’яті  проходить алея. Символічно, що понад цією алеєю розміщується, також, обеліск  воїнам-землякам, що загинули в роки Другої світової війни.

Меморіал памяті жертв Голодомору на Мічурянському цвинтарі в м. Глобине. За християнським звичаєм вершину кургану завершує хрест

Розпочинаючи мітинг-реквієм, приурочений до відкриття меморіалу пам’яті жертв Голодомору  вчитель  історії Глобинської ЗОШ І-ІІ ступенів №4 Валерій Клусович відзначив, що  Україна зазнала багато страждань в минулому 20-столітті. А це - мільйони насильно обірваних життів, доль, мрій сподівань. І наш обов’язок пам’ятати минуле, пам’ятати, щоб такі трагедії в історії нашої держави не повторялися.

До присутніх на урочистому заході зі словами скорботи за безвинними жертвами комуністичного режиму, словами вдячності до Володимира Андрієнка та його сина Олексія Володимировича за відродження духовності, вагомий внесок в розбудову культурно-історичної спадщини міста Глобине  зверталися  голова Глобинської районної державної адміністрації Вадим Данилевський, голова Глобинської районної ради Володимир Сьомін,  міський голова Станіслав Джусь, жителька міста Глобине Галина Кручиненко. Подякував присутнім, керівництву міської ради за розуміння, підтримку та схвалення його починань на благо міста у своєму виступі і Володимир Андрієнко та звернувся до молодого покоління – любити свій рідний край, свою країну, не виїздити за кордон в пошуках легкого хліба, а розбудовувати   власну державу і тоді наша щедра українська земля віддячить сторицею.

Участь в урочистостях з нагоди відкриття меморіалу памяті жертв Голодомору  на Мічурянському цвинтарібрали керівники району та міста Глобине

Виступ Глобинського міського голови Станіслава Джуся

Слово-звернення від Володимира Андрієнка

Хвилююче звучали слова про страшну трагедію Голодомору з уст школярів Глобинської ЗОШ І-ІІ ступенів в руках яких були  символічні  колоски, як символи прагнення до життя тих, хто був змучений голодною смертю. Отець Іоан  відправив молебень по безвинно убієнних глобинцях. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять померлих та поклали квіти до кургану  пам’яті за  жертвами голодомору.

Учасники урочистого відкриття  меморіалу памяті жертв Голодомору на Мічурянському цвинтарі м. Глобине