Суб’єкти господарювання Глобинського відділення Кременчуцької ОДПІ до Державного бюджету з початку 2014 року сплатили 22,7 млн.грн. податку на прибуток, зокрема, у грудні поточного року – 1,7 млн.грн.

До речі, в Глобинському відділенні  Кременчуцької ОДПІ зареєстровано та здійснюють діяльність більше 100 представників бізнесу, які сплачують податок на прибуток.

Податківці нагадують про проведення річного перерахунку ПДФО

Відповідно до п.169.4 статті 169 Податкового кодексу України роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ;

під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп.169.4.3 п.169.4 ст.169 ПКУ).

Згідно вимог ПКУ, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Отже, враховуючи вищенаведене, повернення сум податку на доходи фізичних осіб проводиться у разі, якщо податковим агентом у будь якому періоді було неправильно визначено (помилково збільшено) та утримано суму податку у платника податку. В інших випадках, у тому числі за результатами перерахунку, що проводиться, зокрема, у відповідності до пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ, повернення податку на доходи фізичних осіб ПКУ не передбачено.

ПДФО: яка довідка дозволить не сплачувати податок?

Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками 15 чи 17 відсотків. Це передбачено пп. 170.11.1 та пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Таким чином, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Єдиний внесок: особливості сплати фізичними особами-підприємцями, що одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність

Особа, яка є підприємцем та одночасно займається незалежною професійною діяльністю, є платником єдиного внеску як фізична особа-підприємець. Тобто єдиний внесок фізична особа сплачує тільки з доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності. При цьому, така особа не має обов’язку щодо обліку та сплати єдиного внеску із сум доходу, отриманого від її незалежної професійної діяльності.

Якщо особа перебуває на обліку платників єдиного внеску в органах ДФС як підприємець, але підприємницьку діяльність не здійснює та доходів від цієї діяльності не отримує, така особа повинна стати на облік як платник єдиного внеску – фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно – займається незалежною професійною діяльністю, та сплачувати єдиний внесок з доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до територіальних органів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Єдиний внесок фізичні особи сплачують самі за себе шляхом перерахування безготівкових коштів з банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку у такі терміни:

- фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок до 10 лютого року, наступного за звітним;

- фізичні особи - підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску регулюється Законом України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Особливості сплати консолідованого податку на прибуток

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів.

Вибір порядку сплати податку на прибуток здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

27 вересня набув чинності Закон України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1636), яким передбачено особливості провадження економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (АР Крим та м. Севастополя) та інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які перебувають на такій території або за її межами.

Відповідно до пункту 12.3 ст. 12 Закону № 1636 під час тимчасової окупації справляння податку на прибуток підприємств здійснюється з урахуванням, зокрема, таких особливостей:

- платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території вільної економічної зони "Крим", та платники зазначеного податку із місцезнаходженням на території вільної економічної зони "Крим", які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі;

- податок на прибуток під час тимчасової окупації не справляється з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об'єктів оподаткування (в тому числі об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Детальніше про особливості провадження економічної діяльності на тимчасово окупованій території України йдеться у листі ДФС України від 03.12.2014 р. № 13127/7/99-99-19-02-01-17.

Фактичні перевірки: особливості проведення

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактичні перевірки організовують та проводять відповідно до п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України за наявності підстав, які відображені у підпунктах 80.2.1 – 80.2.7.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Окрім того, перед початком фактичної перевірки, посадовими особами фіскального органу може бути здійснена контрольна розрахункова операція, а також під час перевірки посадовими особами, які її роблять, може проводитися хронометраж господарських операцій з метою реального відображення готівкової виручки суб’єкта господарювання.

До уваги бізнес-спільноти основні порушення, які вони допускають при проведенні розрахункових операцій:

- невидача розрахункового документу при здійсненні розрахунків із споживачами;

- невідповідність сум готівкових коштів  на місці здійснення розрахунків;

- реалізація алкогольних  напоїв  за  ціною  нижче,  ніж  встановлений  розмір  мінімальних  оптово-відпускних і  роздрібних  цін  на  окремі  види  алкогольних  напоїв,  встановленої Кабінетом Міністрів України;

- реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без  відповідної ліцензії;

- не оприбуткування чи несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства;

- перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі;

- відсутність підписів одержувачів у видаткових касових ордерах;

- використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин.

Заповнюємо заголовну частину податкової накладної

Згідно із п. 10 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (далі – Порядок № 957), усі примірники податкових накладних складаються в паперовому вигляді та залишаються в особи, що їх склала, і зберігаються.

При постачанні товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та якщо складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій заповнення податкової накладної здійснюється з урахуванням таких особливостей: у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної у полі «Усі примірники залишаються у продавця» робиться відповідна помітка «Х» та зазначається відповідний тип причини:

- «02» постачання неплатнику податку;

- «03» - постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

- «11» - складена за щоденними підсумками операцій.

Пунктом 11 Порядку № 957 визначено, якщо постачання товарів/послуг здійснюється покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та складається податкова накладна за щоденним підсумком операцій, то у рядку ”Особа (платник податку) - покупець” зазначається ”Неплатник”;

- рядки «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» та «Номер телефону» залишаються незаповненими;

- у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «400000000000».

При здійсненні постачання на експорт у рядку ”Особа (платник податку) - покупець” зазначається найменування (ПІБ.) нерезидента, у рядку ”Місцезнаходження (податкова адреса) покупця” зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку ”Індивідуальний податковий номер покупця” відображається умовний ІПН ”300000000000”.

Коли здійснюються операції з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку ”Індивідуальний податковий номер покупця” відображається умовний ІПН ”400000000000”, а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

На відновлення втрачених документів – 90 днів

При втраті, пошкодженні або достроковому знищенні первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Крім того, платнику необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Нагадаємо, для цілей оподаткування платник податків повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, - не допускається.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити зберігання документів (вказаних в абзаці першому), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Відповідна норма передбачена ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Підприємці свою діяльність мають підтвердити документально

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма та порядок ведення Книги обліку затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. №481.

Платники єдиного податку І і ІІ груп та платники єдиного податку ІІІ групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку ІІІ і V груп, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. №1637.

Інформаційно-комунікаційний відділ Кременчуцької ОДПІ